В умовах пандемії COVID-19 багато дітей виявилися позбавлені можливості грати зі своїми однокласниками і друзями, позбулися одного з ключових чинників в своєму розвитку. Однак, з огляду на важливість взаємодії дітей зі своїми однолітками, самостійна гра теж має свої переваги. Діти залишаються все тими ж дітьми, для яких гра – це головна частина їхнього життя, що сприяє самовираженню і розвитку в усіх напрямках. Удосконаленню координації рухів сприяють різноманітні ігри та вправи з м’ячем. Розвитку дрібної моторики та м’язового тонусу руки сприяє малювання (штрихування в різних напрямах з різною силою натиску, розмальовки, обведення контуру, малювання за опорними точками, домальовування), ліплення. Нормалізувати тонус також допомагають ігри з гарячою та холодною водою, масажними колючими м’ячами, а також пальчикова гімнастика.

Діти зображають людей, тварин, роботу лікаря, будівельника тощо. Усвідомлюючи, що гра — не справжнє життя, малюки тим часом по-справжньому переживають свої ролі, відверто виявляють своє ставлення до життя, свої думки та почуття, сприймають гру як важливу справу. Насичена яскравими емоційними переживаннями, сюжетно-рольова гра залишає в свідомості дитини глибокий слід, який позначається на її ставленні до людей, їхньої праці, взагалі до життя. До сюжетно-рольових ігор належать також ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності. На цій підставі гру-драматизацію вважають однією з форм переходу до продуктивної (естетичної) діяльності. Будь-яка гра має неоцінне значення для інтелектуального і психічного розвитку дошкільника.

Чому гра настільки важлива і що ж вивчають дошкільнята у процесі гри? Спробуйте кілька із цих простих ідей, і ви дізнаєтеся про ті освітні способи та їх переваги, що може дати своїй дитині кожний батько. Після новорічного свята слід виставити ялинку на подвір’я, закріпити і прикрасити кольоровими крижинками. З цією метою на прогулянку виносять формочки для піску, підфарбовану воду, шматочки шпагату. Формочки заливають водою і вкладають у кожну петельку з шпагату. Коли вода замерзне, формочки на короткий час заносять у приміщення, виймають і розвішують на ялинці.

Гра – одна з основних форм діяльності людини, особливо важливе місце вона займає у житті дитини. Сюжетно – рольової гри у психічному розвитку дошкільника. По-третє, предметно – ігрове середовище дитячого садка має бути динамічно змінним, а в його створенні повинні брати участь діти.

На відміну від ігор, які є вигаданими від початку і до кінця, висновки, які робить малюк, граючись в них, справжнісінькі. Це відмінна можливість навчити дитину бути чесною, рішучою, доброзичливою, головне тут – це присутність дорослого, який може оцінити ігрову https://info-kurs.com/uk/post/gejmerskij-svit-ta-kinoindustriya-stayut-she-blizhchimi ситуацію і зробити правильні висновки. Творча гра широко використовується і як засіб естетичного виховання, оскільки діти відображають оточуючий світ через ролі, образи. При цьому яскраво виявляються і розвиваються здібності до музики, декламування, танців.

Особлива роль педагога у створенні ігор

Рано чи пізно ігри допомагають дитині побудувати хороші дружні стосунки. Після того, як діти запам’ятали сюжет, вихователь може запропонувати розіграти його. Це є необхідною умовою для накопичення досвіду елементарної рольової поведінки. При цьому вихователь спирається на знання дітей, вчить по – різному комбінувати їх (фантазувати, уявляти, тощо). Творчі ігри – це такі ігри, в яких виявляються образи, що містять в собі умовне перетворення навколишнього. Головною ознакою, центром творчої гри є наявність уявлюваної ситуації, яку створює дитина замість реальної і діє в ній, виконуючи певну роль, відповідно до тих знань, які вона при цьому надає оточуючим предметам. Сучасні першокласники – це діти шестирічного віку, для них ігрова діяльність є близькою і зрозумілою.

Роль гри у розвитку дошкільника

Протягом усієї гри дитина чітко дотримується однієї лінії поведінки. Мовлення має рольовий характер, у ньому вирізняють роль того, хто говорить, і того, до кого звертаються. Починаючи гру, розподіляючи ролі, діти ставляться одне до одного не так, як її персонажі, а як товариші. Це ставлення не змінюється і під час гри, коли їм доводиться грати відповідно до своїх ролей. Ельконін, вони не втрачають реального плану своїх стосунків, весь час виходячи зі своїх ролей і стаючи на декілька секунд самими собою. Дотримання дитиною правил і свідоме ставлення до них свідчить, наскільки глибоко вона засвоїла відображену у грі сферу соціальної дійсності. Роль надає правилам значущого змісту, актуалізує необхідність діяти згідно з ними, створює можливості контролювання цього процесу.

розвитку дітей дошкільного віку

Маленькі любителі рухливих ігор набувають багато навичок щодо володіння власним тілом таких, як повзати, бігати, стрибати, підійматися вгору, кидати, ловити, балансувати тощо. Діти дошкільного віку більшу частину часу грають. Іноді здається, що граючи, діти витрачають час на даремні заняття, адже для дорослих гра – це, швидше за все, даремно проведений час і щось несерйозне. Насправді ж гра є провідною діяльністю для дошкільнят. Також рольові ігри здатні допомогти батькам впоратися з багатьма дитячими страхами. А може, він хвилюється перед першим походом в садок?

У другу половину дня теплу воду зі струмка доцільно використати для поливання рослин. Відтворення стосунків в які вступають одне з одним дорослі, що зображуються в грі. Власової показано, як змінюються мотиви вибору гри, коли у дітей виховується інтерес до різних професій, розуміння значення праці. Дошкільників приваблює зовнішня сторона ролі, тоді як діти молодшого шкільного віку обирають сюжет гри і роль, керуючись своїми інтересами, мріями про майбутню власну діяльність. Без них дидактична гра розвивалася б стихійно, а дидактичне завдання неможливо було б вирішити. Діти підпорядковуються правилам, які складаються з одного-двох загальних для всіх елементів. Старші дошкільники виконують узагальненіші і складніші правила, самостійно придумують нові.

Водночас гра втілює активне прагнення дитини до певної мети, виражає її здатність оперувати предметами, спілкуватися, налагоджувати стосунки з ровесниками тощо. Усе це зумовлює результативність гри, яка виявляється у пізнавальних, емоційних та інших надбаннях, що дитина накопичує, здобуває під час ігрової діяльності. Вчені довели, що під час рухливих ігор дитина краще зростає. Серцевий м`яз тренованої людини з кожним поштовхом посилає у кровоносні судини значно більше крові, ніж у тих дітей, які не займаються фізичними вправами та рухливими іграми. У дитини під час рухливих ігор збільшується об`єм грудної клітки. Це приводить до більшому притоку корисних речовин у кров. У грі дитина почувається членом колективу, тут формується поняття «ми» і виникає почуття єднання.

Якою дитина є в грі, такою багато в чому буде в роботі, коли виросте. Гра «Впіймай мишку» – м’якою іграшкою (мишкою) торкатися різних частин тіла дитини, а дитина з закритими очима визначає, де іграшка. Коли ми граємо, ми живемо більш щасливим, здоровим життям і сприймаємо його більш позитивно. Копіювання, тиражування або розповсюдження інформації сайту «Розвиток дитини» на будь-яких носіях інформації та в будь-якому вигляді заборонено.